1 Peter 2
1 Отож, відклавши всяку злобу, і всяке лукавство, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,
2 як новонароджені немовлята, прагніть щирого словесного молока, щоб ви зростали від нього на спасіння;
3 бо ви пізнали, що Господь добрий.
4 Приступаючи до Нього, каменя живого, людьми відкинутого, але вибраного Богом і дорогоцінного,
5 і самі, мов живе каміння, будуйте з себе дім духовний, священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні Богові через Ісуса Христа.
6 Бо сказано в Писанні: «Ось Я кладу на Сіоні камінь вибраний, наріжний, дорогоцінний; і хто вірує в Нього, не осоромиться».
7 Отож, Він для вас, віруючих, коштовність, а для невіруючих — камінь, який відкинули будівничі, але який став каменем наріжним;
8 і каменем спотикання та скелею спокуси, і об нього вони спотикаються, не підкорюючись Слову, на що вони й призначені.
9 Але ви — вибраний рід, царствене священство, народ святий, люд придбаний на те, щоб звіщати чесноти Того, Хто покликав нас з темряви в дивне Своє світло.
10 Колись не народ, а тепер народ Божий; колись непомилувані, а тепер помилувані.
11 Улюблені, благаю вас, як пришельців і мандрівників, сторонитися тілесних пожадливостей, які воюють проти душі,
12 і проводити доброчесне життя між язичниками, щоб за те, за що вони лихословлять вас, як злочинців, побачивши ваші добрі діла, прославили Бога в день відвідання.
13 Отже, будьте покірні всякій людській владі ради Господа: чи то цареві, як верховному володареві,
14 чи правителям, як посланим від нього для карання злочинців та на похвалу доброчинцям.
15 Бо така воля Божа, щоб ви, роблячи добро, примушували мовчати неуцтво нерозумних людей,—
16 як вільні, не як ті, хто використовує свободу для прикриття зла, але як раби Божі.
17 Шануйте всіх, любіть братство, бійтеся Бога, поважайте царя.
18 Слуги, коріться панам вашим з повною пошаною, не тільки добрим та лагідним, але і суворим.
19 Бо те угодно Богові, коли хтось, свідомо, заради Бога, переносить скорботи, страждаючи несправедливо.
20 Бо яка похвала, якщо ви терпите, коли вас б'ють за провини? Але коли ви робите добро і за це терпеливо переносите страждання, то це угодне Богові.
21 Бо ви на це і покликані, тому що і Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли по слідах Його;
22 Він не вчинив гріха, і не було лукавства в устах Його.
23 Коли Його злословили, Він не злословив взаємно, страждаючи, не погрожував, а передавав те судді праведному.
24 Він Сам возніс гріхи наші тілом Своїм на дерево, щоб ми, вмерши для гріха, жили для праведності; ранами Його ви зцілилися.
25 Бо ви були, як вівці блукаючі, а тепер ви повернулись до Пастиря і Охоронця душ ваших.